Вентиляція забезпечує санітарно-гігієнічні умови (температуру, відносну вологість, швидкість руху повітря і чистоту повітря) повітряного середовища в приміщенні, сприятливі для здоров’я і самопочуття людини, що відповідають вимогам санітарних норм, технологічних процесів, будівельних конструкцій будівель, технологій зберігання, тощо.
Також під цим терміном в техніці часто маються на увазі системи обладнання, пристроїв та приладів для цих цілей.
Вентиляційна система – сукупність пристроїв для обробки, транспортування, подачі і видалення повітря. За призначенням системи вентиляції діляться на припливну і витяжну. Припливна система вентиляції подає в приміщення певну кількість повітря, яке підігрівається взимку і охолоджується влітку. Витяжна вентиляція служить для видалення з приміщення відпрацьованого повітря.
За конструктивним виконанням системи вентиляції можуть бути: канальні та безканальні. У безканальних системах повітря подається та забирається з приміщень безпосередньо через отвори у огороджуючих конструкціях. Канальні системи використовують для цього систему вентиляційних каналів — повітропроводи, вентиляційні шахти тощо.
Розрахунок вентиляції проводиться за допомогою наступних параметрів:
- продуктивність по повітрю (м³/год);
- робочий тиск (Па);
- швидкість потоку повітря в повітроводах (м/с);
- допустимий рівень шуму (дБ);
- потужність калорифера (кВт).
Нормативи повітрообміну регламентуються санітарними та будівельними нормами і правилами (ДБН). Для офісного приміщення норма повітрообміну становить – не менше 20 м³/год для відвідувачів, які перебувають в приміщенні не більше 2 годин, для людей, які постійно там знаходяться – не менше 60 м³ на годину.
Джерело: Вікіпедія.
